Виконайте тестове завдання на тему "Займенник"
Аналіз поезії “Слово, чому ти не твердая криця…”
Поезія “Слово, чому ти не твердая криця…” Лесі Українки. У ній авторка розмірковує про роль поета і поезії в житті суспільства, розмірковує над мужністю ліричної героїні.
Важливо, що ця проблематика перетинається з автобіографічними мотивами твору. Рекомендуємо звернути на це уваги при прочитанні.
Жанр: громадянська лірика.
Тема: звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини.
Ідея: уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч.
Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може її захистити, чим вона може добитися справедливості.
Лірична героїня прагне удосконалити його й передати «месникам дужим».
Художні засоби
– епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки);
– метафори: слово «зброя іскриста», «єдиная зброя», «меч на катів», «щира, гартована мова»;
– присутні звернення до слова.
Римування: парне.
Віршовий розмір: чотирьохстопний дактиль.
Твір побудований на персоніфікації: до свого слова авторка звертається як до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю. Система вдало дібраних епітетів допомагає створити образ, який став символом не лише поезії Лесіної поезії.
Поетеса вважає, що її слово може бути «мечем на катів» не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, нові месники підіймуть зброю і кинуться одважно до бою:
«Зброя моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам!»
Леся Українка розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть поразки і страшні жертви, але це не лякає її.
“Слово, чому ти не твердая криця”
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
Аналіз поезії “Contra spem spero” Лесі Українки
«Contra spem spero» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кожну мить. Ви ще не вивчили цього вірша напам’ять? А, може, не знаєте його особливостей, художніх засобів чи історію написання? Усе тут ⤵
Вірш «Contra spem spero» Лесі Українки, входить до збірки «На крилах пісень» (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання «На крилах пісень» Леся Українка скоротила твір на дві строфи.
Літературний рід: лірика.
Вид лірики: медитативна лірика
Жанр: вірш
Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм
Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще.
Головна ідея: є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії.
Ліричним героєм є сам автор. Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.
Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування
Художні засоби:
- епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;
- метафори: владарка темних ночей;
- звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!
Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі. Вірш привертає увагу своєю простотою думки та високо піднятим настроєм.
Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образності, яка посилює емоційність звучання твору.
Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мотивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі.
Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Тема уроку №2.Леся Українка."Мріє,не зрадь"-відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети."Стояла я і слухала весну"-зображення повені людських почуттів у вірші.
Слухаємо поезії.
Запишіть паспорти віршів у зошит.
"Contra spem spero!"
Тема уроку. ТВОРЕННЯ
ВІДНОСНИХ І ПРИСВІЙНИХ ПРИКМЕТНИКІВ. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
I. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
1. Прочитайте виразно
текст. Знайдіть прикметники, визначте їх розряд. Відшукайте нестягнені форми
прикметників. Заповніть таблицю «Морфемний аналіз прикметників». Визначте, за
допомогою яких суфіксів творяться відносні прикметники.
Морфемний аналіз
прикметників
|
Прикметник |
Префікс |
Корінь |
Суфікс |
Закінчення |
ЧУМАЦЬКІ ШЛЯХИ
Коли в українські степи приходила рання
весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали осінні дні
перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози, звані мажами й
мажарами, у неблизьку подорож.
Проводжали чумаків урочисто, всім селом.
Співали пісень, виголошували напуття, а сивий, статечний, найшановніший у
громаді чоловік благословляв їх перед нелегкою, сповненою небезпек дорогою.
Отаман востаннє оглядав своїх побратимів.
Зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді можуть
покластися один на одного в найбільшій скруті. Адже дорога важка, далека.
Можуть і нападники підстерегти. Тоді чумакам доведеться відкласти батоги й
узятися за пістолі, рушниці та шаблі, щоби не дати себе пограбувати, щоб дорогоцінна
сіль припливла білою валкою аж із Криму чи Карпат до рідного села.
Їх палить немилосердне сонце, січуть дощі,
періщать вітри, а вони тихо просуваються українськими степами. Скриплять вози,
ремигають воли, минають дні, ночі, і звучать поміж високими могилами чумацькі
пісні. Вони розлогі, мов степ, і повільні, мов крок волів, сумні й веселі, але
все-таки більше сумні, бо в кожній дорозі могла спіткати чумаків трагічна
пригода. І хвороби їх скошували, і кулі ворожі. Тому так часто в їхніх піснях
ідеться про смерть чумака далеко від рідної хати.
Та забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька.
Та заболіло тіло,
Чумацькеє біле,
Ще й головонька.
Давно відійшло в минуле чумацтво,
полишивши нам після себе народні пісні, легенди й перекази про ті далекі нелегкі
часи. А ще полишило слід у високих небесах. Безмісячної ночі там можна бачити
світлу туманну смугу, зіткану з незліченної кількості зір. Астрономи називають
її Молочним Шляхом. А в Україні вона з давніх-давен відома під назвою
Чумацького Шляху (За М. Слабошпицьким).
Теоретичний матеріал
За кінцевим приголосним основи прикметники
поділяються на прикметники твердої та м’якої груп. До твердої групи належать
прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. Наприклад: добрий,
вразливий, минулий, прекрасний, народний, чистий. Сюди ж належать і всі
присвійні прикметники: батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн, а також
короткі форми прикметників: зелен, повен, годен, рад, жив.
До м’якої групи належать
прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та [j]: осінній,
житній, ранній, художній, колишній, справжній, безкраїй, довговіїй, короткошиїй (З
посібника).
Більшість прикметників української мови
функціонує в повній змінній формі, і лише незначна кількість
прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною має в називному,
знахідному та кличному відмінках однини коротку (незмінну)
форму з нульовим закінченням: ясен, дрібен, зелен, повен, славен,
красен, винен.
Нестягнені форми можливі лише
в називному, знахідному та кличному відмінках однини прикметників жіночого й
середнього роду, а також у цих відмінках у множині: гарная, гарную,
гарнеє, гарнії; синяя, синюю, синєє, синії. Вони трапляються здебільшого в
народній творчості та поезії (З посібника).
Особливості відмінювання
прикметників
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
||
|
ЧОЛОВІЧИЙ РІД |
ЖІНОЧИЙ РІД |
СЕРЕДНІЙ РІД |
||
|
Тверда група |
||||
|
Н. |
Гарний |
Гарна |
Гарне |
Гарні |
|
Р. |
Гарного |
Гарної |
Гарного |
Гарних |
|
Д. |
Гарному |
Гарній |
Гарному |
Гарним |
|
З. |
Гарний, гарного |
Гарну |
Гарне |
Гарні, гарних |
|
О. |
Гарним |
Гарною |
Гарним |
Гарними |
|
М. |
... гарному (-ім) |
... гарній |
... гарному (-ім) |
... гарних |
|
М’яка група |
||||
|
Н. |
Осінній |
Осіння |
Осіннє |
Осінні |
|
Р. |
Осіннього |
Осінньої |
Осіннього |
Осінніх |
|
Д. |
Осінньому |
Осінній |
Осінньому |
Осіннім |
|
З. |
Осінній, осіннього |
Осінню |
Осіннє |
Осінні, осінніх |
|
О. |
Осіннім |
Осінньою |
Осіннім |
Осінніми |
|
М. |
... осінньому (-ім) |
... осінній |
... осінньому (-ім) |
... осінніх |
2. Розподіліть наведені
прикметники за групами.
Веселий, лисяча, теплі, дужий, рання,
пізня, остання, вчорашні, гарячий, мідний, чудовий, росяні, ясен, вовча,
братній, земляна, прекрасний, білолиця, земна, хмарні, сині, хороші, тутешня,
майбутній.
3. Лінгвістичне
дослідження
Один з учнів стверджує, що для правильного
написання закінчень у прикметниках при відмінюванні досить запам’ятати
відмінювання прикметників зелений і синій, і за
цим зразком писати закінчення всіх інших прикметників. Винятків тут немає.
Перевірте це твердження.
4. Провідміняйте прикметники
разом з іменниками.
Сергіїв зошит, круглолиций хлопець,
пекучий біль, довгошиїй журавель, безкрає небо, відважний лицар, лисяча нора,
Оксанин перстень, справжня радість.
ІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
Виконайте тест "Прикметник"
ІІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Розберіть за поданою схемою 3 прикметники з тексту.
Морфологічний аналіз
прикметника
1. Слово в тексті.
2. Початкова форма.
3. Розряд за значенням (якісний,
відносний, присвійний).
4. Ступінь порівняння (для якісних прикметників)
і засоби його вираження.
5. Форма за флексією (повний (стягнений чи
нестягнений) чи короткий).
6. Рід.
7. Число.
8. Відмінок.
9. Група за кінцевим приголосним (тверда,
м’яка).
10. Синтаксична роль у реченні.
Гарячий кримський
полудень. Море синє-синє, воно тремтить і переливається, грає тисячами барв...
Чинари й тінисті орішники якось замліли від палаючого сонця; вони скупчились
над холодним струмочком, ніби чекають чогось... Маленька татарва
з голими ніжками бігає вздовж гірської річки, перестрибує з камінця на
камінець. Під горою коло чинар — кам’яний мур, і в ньому — кінчик залізної
труби, з котрої дзюрчить вода. Це — така татарська криниця (X.
Алчевська).
Тема уроку 2. СВОЄРІДНІСТЬ ЗАЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ. ПОРІВНЯННЯ ЗАЙМЕННИКІВ З ІНШИМИ
ЧАСТИНАМИ МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ГРУПИ
ЗАЙМЕННИКІВ
1. Дайте відповіді на
питання.
· Яка частина мови називається
займенником?
· Назвіть морфологічні ознаки займенника.
· Які синтаксичні функції може виконувати
займенник?
· З якими частинами мови співвідносяться
займенники?
· Чи всі займенники мають форму однини та
множини?
IV. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В
ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
1. Розкрийте дужки,
вживаючи займенники в потрібній формі. З якими частинами мови співвідносяться
ці займенники? Визначте синтаксичну роль займенників.
1. Але, може, (ви) б знайшли для (я) хоч
(який-небудь) роботу (І. Франко). 2. (Я) тягнуся догори і сам собі не
вірю: знову над (наш) хатою пролітають лебеді! (М. Стельмах). 3. Чіпка
не може вжитися з панством, до (який) ще з дитинства затаїв ненависть (3
посібника). 4. Шукайте цензора в (себе) (Ліна Костенко). 5. Я (ти)
не сльозою — ждатиму (В. Стус).
2. Розгляньте таблицю
«Характеристика розрядів займенників». На основі отриманої інформації побудуйте
лінгвістичне повідомлення.
Характеристика розрядів
займенників
|
Розряди займенників |
Характеристика |
Займенники |
|
Особові |
Займенники, які вказують на осіб, інших
істот, предмети, явища, поняття |
Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони |
|
Зворотний |
Вказує на того, хто виконує дію. Не має
роду, числа і називного відмінка |
Себе |
|
Присвійні |
Займенники, які вказують на належність
предмета особі |
Мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній,
свій |
|
Вказівні |
Займенники, які вказують на предмет,
ознаку, кількість |
Цей, сей, той; такий; стільки |
|
Означальні |
Вказують на узагальнену ознаку |
Всякий, весь, кожний, інший, сам, самий |
|
Питальні |
Займенники, які містять у собі запитання
про особу, ознаку, кількість |
Хто, що, який, чий, котрий, скільки |
|
Відносні |
Виконують роль сполучних слів для
приєднання підрядних речень до головних |
Усі питальні займенники, але без питання |
|
Неозначені |
Вказують на неозначену, невідому особу,
предмет, ознаку, кількість |
Дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь,
якийсь, будь-чий, який-небудь, хтозна-скільки |
|
Заперечні |
Вказують на відсутність особи, предмета,
ознаки, кількості |
Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки |
3. Заповніть таблицю
наведеними займенниками.
Той, ніхто, абищо, я, хто, що, який,
їхній, скільки, воно, будь-який, хто-небудь, стільки, інший, сам, себе, чий,
скільки? ти, весь, хтось, він, цей, що? наш, мій, свій, чий? нічий, такий,
кожний.
Розряди займенників
|
Назва розрядів |
Займенники |
|
|
Особові |
І особа |
|
|
ІІ особа |
||
|
ІІІ особа |
||
|
Зворотний |
||
|
Питальні |
||
|
Відносні |
||
|
Заперечні |
||
|
Неозначені |
||
|
Вказівні |
||
|
Означальні |
||
|
Присвійні |
||
V. ПІДСУМКИ УРОКУ Виконайте тест «Займенник"
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.Вивчіть
напам’ять розряди займенників.Опрацюйте теоретичний матеріал
за підручником.
Опрацюйте статтю!Усно дайте відповіді на поставлені запитання.
ФРАЗЕОЛОГІЯ НАУКОВА, ПУБЛІЦИСТИЧНА, ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З ПРОФЕСІЙНОЇ МОВИ
Опанувати фразеологізми — означає сягнути втаємничених надр мови.
І. Фаріон
Буду я навчатись мови золотої
Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення в ньому.
Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються в усіх стилях мовлення: вогнище культури, посіяти іскру.
Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються в художньому, розмовному та публіцистичному стилях: мокра курка (безвільна людина); важка артилерія (незаперечні аргументи).
За джерелами походження фразеологізми поділяються на розмовно-побутові, народно-поетичні та книжні.
Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовують насамперед у розмовному й художньому стилях, рідше — у публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг.
Книжні фразеологізми — це сталі словесні формули ділових документів: договірні сторони, доповідна записка; крилаті вислови й афоризми: олімпійський спокій, лебедина пісня, «Очі дружби рідко помиляються» (Вольтер); термінологічні словосполучення: адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа.
У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо: Як бути — ось у чім питання.
Практикум
319. Прочитайте. До яких стилів мовлення можна віднести подані звороти? Визначте галузі науки, до яких належать термінологічні фразеологізми (складені терміни).
Зробити аналіз, з оригіналом згідно, відкрите питання, питома вага, покласти обов’язки, глухі приголосні, скласти бібліографію, привести до одного знаменника, антонів вогонь, річ у собі і річ для себе, короткі прикметники, скласти технічний мінімум, розгорнути дискусію, накласти резолюцію, поставити експеримент, непряма мова, художній образ, зняти питання з порядку денного, добування кореня, мати місце.
320. Поясніть значення фразеологізмів. Визначте, з мовлення представників яких професій вони потрапили до загального вживання.
Куди голка, туди й нитка; де не посій, там і вродиться; битися як риба в сітях; закидати вудку; спускати на гальмах; грати першу скрипку; де тонко, там і рветься; співати стару пісню; закручувати гайки; заварити кашу; чекати біля моря погоди; схрестити мечі; ламати списи; тримати курс; зводити рахунки; коронний номер; брати на приціл; з голочки; як рукою зняло; брати в лещата; стригти всіх під одну гребінку.
321. Відредагуйте подані речення.
1. Ці слова врізались у думку всіх присутніх. 2. Коротше кажучи, пора від слів перейти до діла. 3. Треба присікати порушення трудової дисципліни. 4. Йому прийшло в голову переглянути старі конспекти. 5. Марійка приймає участь у роботі хорового гуртка. 6. Це може привести до плачевного кінця.
Стійкі словосполучення поділяють на термінологічні і фразеологічні.
Термінологічні словосполучення — це назви та вислови різних понять із певної галузі науки: дієприслівниковий зворот — мовознавчий термін; сила тяжіння — фізичний.
Деякі сталі вислови із часом набувають метафоричного значення: закласти фундамент, підкласти міну, знімати стружку.
322. Прочитайте текст. З'ясуйте його стиль. Проаналізуйте роль фразеологізмів у текстах ЗМІ. Запишіть 8-10 прикладів їх використання.
У мові сучасних ЗМІ фразеологізми задля посилення виразності й емоційного впливу можуть піддаватися різного роду трансформаціям. У результаті авторської інтерпретації виникають нові трактування вже відомих фразеологічних сполучень. А новаторська обробка надає їм нового експресивного забарвлення, посилюючи виразність їх: «поле жатви», «хто з м’ячем прийде» («Місто», 12.04.2016). Антитеза — дієвий прийом уведення фразеологізмів у текст — тобто використання фразеологізмів у антонімічному ряді, наприклад: «від слова до діла, як від землі до неба» (33 канал, 18.04.2015). Використання антонімів-протиставлень — популярний прийом: «…треба було розкрити їм очі на цей світ, щоб потім примусити жити із зав’язаними очима» («Місто», 21.11.15) (О. Абрамчук).
Виконайте тестові завдання online
СПІЛКУВАННЯ
323. Уявіть себе диктором телебачення. Доберіть назву своєї передачі. Підготуйте виступ, у якому були б наявні фразеологізми.
Перевірте себе
• Дайте відповіді на запитання.
— Які фразеологізми називають книжними? Наведіть прикладами.
— Які фразеологізми найчастіше вживають у науковому стилі? Відповідь ілюструйте прикладами.
За підручником пар.46..вправа 324.
Тема уроку 2.Розвиток мовлення. Фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості розмовного мовлення.Жанри розмовного мовлення.
Стилі мовлення. Жанри мовлення[ред. | ред. код]
Залежно від мети спілкування, сфери використання мови наше мовлення по-різному оформлюється, що дає можливість говорити про стилі мовлення (інакше — стилі мови. Дехто із мовознавців, зокрема чл.-кор. НАН України, проф. С. Я. Єрмоленко, вважає термін мовлення скалькованим із російського речь).
Стиль — поняття мовленнєве, і визначити його можна враховуючи завдання мовлення, сфери спілкування. Для розмовного стилю провідною функцією є спілкування; для наукового і науково-популярного — повідомлення, пояснення; для офіційно-ділового — повідомлення, інструктаж; для публіцистичного — вплив, переконання; для художнього стилю — дія (зображення, змальовування словами, вплив на почуття, уявлення людей)(В. В. Виноградов).
« Функціональний стиль, — як зазначає М. М. Кожина, — це своєрідний характер того чи іншого соціального різновиду, що відповідає певній сфері громадської діяльності і певній формі свідомості, що створюється за допомогою особливостей функціонування у цій області мовних засобів і специфічної мовленнєвої організації, яка має конкретне стилістичне забарвлення».
Важливим стилетворчим фактором є провідна форма мовлення (усна чи письмова), а також вид мовлення (діалог чи монолог). Для розмовного стилю — це усне діалогічне мовлення, а для наукового та офіційно-ділового — письмове монологічне мовлення. Однак спостерігається і взаємопроникнення елементів різних стилів (лекція, доповідь, виступ).
Жанри мовлення. У межах кожного функціонального стилю виділяються жанри висловлювання. Кожний з них має певну композицію і тематичну побудову.
Жанри відповідають типовим ситуаціям мовленнєвого спілкування, типовим темам, формулам мовленнєвого етикету (в ситуаціях прощання, прохання тощо).
Жанри усного мовлення характеризуються складнішою побудовою і можуть містити в собі декілька мовленнєвих намірів мовців. Вибір жанрів усного мовлення залежить від умов спілкування. Відповідно виділяються офіційне — неофіційне, публічне — непублічне спілкування (О. М. Казарцева).
Наведемо приклади такого висловлення. Усна розповідь — монолог усної форми розмовної мови. В усних розповідях мовець розповідає про минуле, події, що відбувалися з ним самим чи іншою людиною. Для такої розповіді характерний високий темп вимови, виділення дієслів логічними наголосами тощо.
Ораторські виступи (критичні, агітаційні, привітальні) — монологічні висловлення усної форми публіцистичної мови. У таких виступах велику роль відіграють засоби емоційно-експресивного плану, використовуються мовні засоби оцінювального характеру. В інтонаційному плані, як зазначає Д. Х. Баранникде зазначає, де вказівка у бібліоґрафії?, характерні середній темп мовлення, емоційні паузи, контрасність вимови.
Жанрові відмінності викликаються не тільки стильовими відмінностями, а й відмінностями у побудові. А в межах одного стилю жанри розрізняються прийомами розвитку теми та основної думки.
Найзагальнішими, основними для побудови тексту є категорії змісту та форми. Категорія змісту складається з двох понять: теми й змісту тексту, т.т. тих факторів та явищ, які використовуються для розкриття теми. Категорія форми містить композицію та мову, які тісно взаємодіють і співвідносяться. У результаті виникають нові суттєві поняття, але вже на іншому рівні: «тема» + «зміст» (предмет мовлення) → основна думка; «тема» + «композиція» → сюжет; «композиція» + «мова» → прийом. Загальний результат співвіднесення цих понять дає структуру тексту певного жанру. Наприклад:
1) наукова сфера → жанри: стаття, реферат, анотація, відгук та ін.;
2) офіційно-ділова сфера → розписка, заява, довідка, характеристика, звіт, витяг з протоколу, оголошення тощо;
3) суспільно-політична сфера → репортаж, лист до редакції, замітка, стаття в газету тощо;
4) літературно-художня сфера → розповідь, повість, байка, вірш, роман, казка та ін.
Розмовне мовлення[ред. | ред. код]
Розмовне мовлення. Для розмовного стилю мовлення характерне оперування не стільки поняттями, скільки уявленнями. Під час безпосереднього усного спілкування двох і більше осіб велику роль відіграють інтонація, міміка, жести та ін. Спрацьовує закон економії мовних засобів — звідси багатство неповних речень, самоперебивів, повторів, дублювання займенників. Розмовне непублічне мовлення характеризується постійною адресованістю: один співрозмовник звертається до іншого, той відповідає йому. Вводиться така ознака діалогічного мовлення, як еліптичність. Реалізується розмовне мовлення здебільшого в жанрах бесіди, розмови, розповіді тощо.
Опрацюйте матеріал за підручником (конспект у робочому зошиті)
Матеріал з даної теми розміщений на стор.110, пар.41 вашого підручника.Опрацюйте матеріал. Виконайте вправу 297.Виконайте тестові завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар